На конференції вчені довели абсурдність двомовності

11-15 лютого 1963 року у Києві відбувалася конференція з питань культури української мови.

Конференція проходила активно. За 5 днів учасники прочитали 27 доповідей, повідомляє uahistory.com.

З рук в руки передавався памфлет Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», у якому аналізувалася ситуація, коли учні могли звільнятися від вивчення української за бажанням батьків.

«Сьогодні українець, відданий справі комуністичного будівництва, має всі підстави бути неспокійним за долю своєї національності, а раз так ніхто в світі не в силі заборонити йому про це говорити», — писав автор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дисидент розповів, як знищували українську мову

«Маємо вимушену, під тиском обставин і дією серйозних причин відмову частини українців від своєї мови і всі пов’язані з цим ненормальні наслідки для суспільства», — доводив Дзюба

Учасники мовної конференції довели абсурдність теорії двомовності, звернулися до уряду з вимогою надання українській мові статусу державної, запровадити українську в дошкільних закладах, у діловодстві, у видавництві книг, фільмів.

Після засудження Івана Дзюби за книгу «Інтернаціоналізм чи русифікація?» у березні 1973-го Микола Лукаш надіслав листи голові президії Верховної Ради УРСР, голові Верховного суду УРСР, прокуророві УРСР та президії Спілки письменників. Просив дозволу відбути покарання замість Дзюби — 5 років концтабору та 5 років спец поселення.

Лукаша виключили зі Спілки письменників «за порушення статуту». 20 років йому забороняли друкуватися. Лукаш не мав стабільного заробітку, розпродавав власні книжки.

Читайте другие новости на нашем сайте x-rss.com